В четверг 26 квітня  пройшла виховна година до 32 річниці з дня катастрофи на Чорнобильській АЕС. 26 квітня 1986 року людство ніколи не забуде. Саме в цю ніч почався відлік часу, який розділив життя на «до» і «після» Чорнобильської катастрофи.

Країна ще нічого не знала про наслідки атомного лиха. Довгі тривожні дні, правда була придушена муром мовчання. А смерть уже відкрила свій чорний рахунок і забирала найкращих. Люди покидали рідні домівки, ніхто тоді ще не вірив, що – назавжди. Дехто намагався повернутися, та зустрічав на своєму шляху колючий дріт. Проходять роки після аварії, але біль не вщухає. Тривога не полишає людей, пов’язаних трагічним часом ядерного вибуху.

Досить важливо студентам вже зараз усвідомити глибоку відповідальність перед державою, людьми, перед обраною професією і в майбутньому, за першим покликанням серця, бути готовим прийти на допомогу. Це був урок пам’яті, мужності, героїзму, відваги, милосердя та професійної честі.

Земний уклін, довічна вдячність усім тим, хто, ризикуючи своїм здоров’ям і життям, брав участь у ліквідації наслідків аварії, відроджував і продовжує відроджувати до нового життя обпалену радіацією землю.